- вкорінюватися
- —————————————————————————————вкорі́нюватисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вкорінюватися — (укорі/нюватися), юється і вкоріня/тися (укоріня/тися), я/ється, недок., вкорени/тися (укорени/тися), и/ться, док. 1) Вростати корінням у ґрунт (про рослини). 2) перен. Міцно встановлюватися, запроваджуватися, узвичаюватися. || Зміцнюватися … Український тлумачний словник
вкорінювання — (укорі/нювання), я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися … Український тлумачний словник
вкорінятися — див. вкорінюватися … Український тлумачний словник
вкоренитися — див. вкорінюватися … Український тлумачний словник
залягати — а/ю, а/єш, недок., залягти/, я/жу, я/жеш; мин. ч. залі/г, лягла/, лягло/; наказ. сп. заля/ж; док. 1) неперех. Лягати надовго або з якою небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де небудь у засаді. || тільки док. Злягти… … Український тлумачний словник
коренитися — и/ться, недок. 1) Пускати коріння; вкорінюватися. 2) у чому, перен. Мати що небудь своїм коренем, джерелом; походити від чого небудь, мати щось своєю причиною … Український тлумачний словник
прищеплюватися — юється, недок., прищепи/тися, ще/питься; мн. прище/пляться; док. 1) вет., мед. Викликати в організмі потрібну реакцію внаслідок прищеплювання. 2) Зростатися з тканиною іншої рослини, надаючи їй або набуваючи нових якостей. || Пристосовуватися до… … Український тлумачний словник
сидіти — джу/, ди/ш, недок. 1) Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що небудь сідницями (про людину). || Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості).… … Український тлумачний словник